Лунниця – це жіночий оберіг у вигляді півмісяця. Свого часу він був одним з найпоширеніших амулетів та асоціювався з покровительством богинь Мари і Макош. Вважалося, що такий оберіг захищав свою власницю від нечистої сили, яка виходить назовні в нічний час, а також наділяв представниць прекрасної статі жіночністю та привабливістю.
Сьогодні Лунниця знов на піку популярності. Чимало власниць такого виробу використовують оберег у вигляді прикраси, проте багато з них ще й вірить у його силу.
Як виглядає амулет
За формою оберег схожий на неповний місяць, який символізує зародження життя. Прикраси можуть відрізнятися формою півмісяця, додатковими зображеннями, довжино, шириною, відстанню між ріжками.
Що стосується додаткових елементів, то кожен з них має сакральне значення. Так, косо розташовані лінії символізують дощ, який сприяє великому врожаю, крапки трактуються як зерна пшениці або дні місячного періоду Одночасне зображення сонця та місяця позначає єднання чоловічого та жіночого початків. Трикутник, розташований у центрі, є стилізованим зображення богині Макош. Вона вважається покровителькою родючості та легких пологів.
Також на кулоні Лунниця можна побачити спіраль, що є уособленням мудрості та відганяє погану енергію. Велес – коло з пелюстками (від 4 і більше) також зображують на таких амулетах, як захисний символ, що оберігатиме від небезпек та неприємностей. Хрест наносили, як знак віри у божественну силу, а пізніше - символ православної віри.
Історія кулонів Лунниці
Щодо походження Лунниці, то історики та археологи ще й досі не дійшли спільної думки. Одні з них стверджують, що амулет з’явився внаслідок арабського впливу та використовувався в апотропічній магії. Інші говорять про те, що Лунниця є візантійським запозиченням. Також існує думка, що Лунниця прийшла до нас із язичницької релігії. У ній сонце означало жіночий початок, а місяць – чоловічий. Обидва ці символи були божествами-покровителями родини, а Лунниця символізувала шлюб чоловіка та жінки, які віддавалися під захист двох небесних світил.
На думку вчених, у слов’янських народів Лунниця стала широко використовуватись у X-XII століттях. На території Східної Європи такі амулети носили представниці Черняхівщини. Лунницями з емалі надягали на себе представниці Подніпровщини.
У стародавні часи лунницями прикрашали жіночі головні убори, пізніше прикрасу стали носити у вигляді підвіски на шиї. Знайдені археологами вироби виготовлені з різних матеріалів. Це золото, бронза, сплави олова та свинцю. Незаможні слов’янки робили амулети з глини, дерева, ниток, шкіри. Проте, ідеальним металом для таких прикрас було і досі вважається срібло, яке символізує жіночу енергію. Як можна побачити на прикладі інтернет-магазину Sorokka, сучасні ювеліри і досі використовують цей метал для виготовлення Лунниці.
Значення кулону Лунниці
За часів Київської Русі повелася традиція дарувати підвіски - лунниці на день народження маленьким дівчаткам. Зазвичай це робили батьки. Вважалося, що разом з кулоном дівчинка набуває покровительства богині Мари, яка захищала власницю від темних сил та позитивно впливала на її майбутнє.
Що стосується дорослого життя жінки, то у ньому Лунниця також здатна допомогти. Слов’яни вірили, що оберег виконує наступні функції:
-
допомагає вилікувати жіночі хвороби;
-
забезпечує легке протікання вагітності;
-
сприяє продовженню роду;
-
гармонізує стосунки подружжя;
-
забезпечує спокійний сон та відганяє кошмари;
-
захищає від нічних злих духів;
-
збільшує привабливість та привертає кохання.
Варто зазначити, що талісман діяв не відразу. Він мав звикнути до своєї власниці та насититися її енергетикою. Потім поступово проявлялися його властивості.